Зміст1. Значення терміну «реалізм»
2. Теоретичне обґрунтування реалізму. Походження терміну
3. Характерні риси реалістичної літератури ХІХ ст.
4. Представники літератури реалізму ХІХ ст.1. Значення терміну «реалізм» Реалізм (тип художнього пізнання світу) – правдиве, об’єктивне відображення дійсності засобами того чи іншого мистецтва.
Реалізм (метод) – художній метод, в основі якого лежить принцип життєвої правди в змалюванні соціального середовища, побуту, суспільних відносин і обумовлених ними типів людських характерів.
Реалізм ХІХ ст. (напрям) – літературний напрям, у якому людина розглядається в її зв’язках із соціальним середовищем. Сформувався у 1820-х рр. певною мірою як заперечення художніх принципів романтизму. Іноді реалізм ХІХ ст. називають «
класичним реалізмом» або «
критичним реалізмом».
Реалізм – основний напрям у літературі ХІХ ст.
2. Теоретичне обґрунтування реалізму. Походження терміну Хоча Стендаль і вважав себе письменником-романтиком, елементи теоретичного обґрунтування реалізму наявні у його статтях «Расін і Шекспір» (1825), «Вальтер Скотт і „Принцеса Клевська”» (1830).
Літературним маніфестом реалізму стала передмова Оноре де Бальзака до «Людської комедії».
Сам же термін «реалізм» вперше використав французький критик та письменник Шанфлері у 50-х рр. для визначення мистецтва, яке протистоїть романтизму й академізму.
3. Характерні риси реалістичної літератури ХІХ ст.: - головна проблема – взаємини людини і суспільства;
- відтворення людської особистості в тісному взаємозв’язку з навколишнім середовищем;
- поглиблений соціальний аналіз;
- об’єктивність, достовірність відображення (змалювання життя „у формах самого життя”);
- конкретно-історичний підхід до зображуваного;
- типізація дійсності;
- індивідуальність і неповторність образів при їх типізації;
- вплив природничих наук, філософії позитивізму на літературу;
- провідні жанри реалізму: роман, повість, фізіологічний нарис (превалювання епічних, прозових жанрів, послаблення ліричного начала);
- критичний пафос.
* У творчості деяких авторів романтизм і реалізм тісно переплітаються (Вальтер Скотт «Айвенго»: фольклорні елементи, інтерес до Середньовіччя, романтичний сюжет, герої і водночас конкретно-історичний підхід до зображуваного).
4. Представники літератури реалізму ХІХ ст. Франція: Стендаль, Оноре де Бальзак, Гюстав Флобер, Гі де Мопассан.
Англія: Вільям Теккерей, Чарльз Діккенс.
Росія: Олександр Пушкін («Євгеній Онєгін», прозові твори), Михайло Лермонтов («Герой нашого часу»), Микола Гоголь («Мертві душі»), Федір Достоєвський, Лев Толстой, Іван Тургенєв, Іван Гончаров, Антон Чехов.
Україна: Тарас Шевченко, Панас Мирний.
Дивіться також:Презентація «Література ХІХ століття»
