Опис системи роботи
Куща Олега Миколайовича
учителя світової літератури
Кременчуцької гімназії № 5 імені Т. Г. Шевченка
з реалізації проблеми
„Формування морально активної особистості
на уроках світової літератури”
Актуальність досвіду
Методична тема, над якою я працюю, обрана невипадково. Адже у Концепції літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі сказано, що «головною метою літературної освіти є виховання творчого читача із самостійним критичним мисленням, формування гуманістичного світогляду, загальної культури, естетичних смаків особистості»¹.
Ключовим моментом у змісті літературної освіти є «створення на основі засвоєних літературних знань оптимальних умов для всебічного розвитку і реалізації особистості; формування національних і загальнолюдських цінностей; залучення учнів до найкращих здобутків духовної культури».² З досвіду роботи зрозуміло, що реалізація цього завдання можлива тільки в умовах уроку-діалогу.
Треба пам’ятати, що особливо гостро морально-етичні проблеми постають перед людиною у підлітковому віці. Сучасним школярам притаманні роздуми про світ і про своє місце у ньому, тим більше, що у певний період відкриваються розбіжність книжкових і реальних істин. Цей період є періодом швидкого „зараження” новими ідеями, періодом швидкої зміни почуттів, настроїв, думок, захоплень, періодом інтересу до власної особистості, пошуку ідеалів, сенсу життя, незадоволення собою. Усе це є вагомим чинником морального розвитку. Таким чином, важливо не тільки формувати в учнів моральні поняття, а й аналізувати на уроках світової літератури ситуації морального вибору.
У зв’язку з цим постає питання: звідки ж черпати моральні ситуації, аналіз яких сприятиме формуванню моральності школярів? Із життя та художньої літератури.
Така робота з поглибленого аналізу художнього твору потребує від учителя вміння формувати ефективні моделі уроків з використанням інтерактивних та кооперованих структур навчання, засобів художньої культури, етики, а також розробки дидактичного матеріалу для проведення уроків, використання сучасних інформаційних технологій.
Провідна ідея
Глибина аналізу образу героя літературного твору залежить не тільки від вікових особливостей, життєвого та читацького досвіду школярів, від рівня їх літературного розвитку, а й від розуміння ними значень моральних категорій, які вони використовують для характеристики героя, від вміння вирішувати морально-етичні проблеми.
Слід зазначити, що вірно проаналізувати ситуацію, пояснити ті чи інші вчинки її учасників, зробити висновки і мотивувати свою поведінку можуть лише ті учні, у яких високий рівень морально-етичного мислення. Можна виділити високий, середній і низький рівень етичного мислення. Високий рівень характеризується чітким уявленням про моральні норми і стійкістю їх реалізації у власній поведінці. Середній рівень морально-етичного мислення характеризується знанням моральних норм, але ці знання не стали мотивами поведінки учня. Учні з низьким рівнем етичного мислення орієнтуються на зовнішні форми поведінки. Визначною рисою низького рівня є посилання на інших: „Усі так роблять. Як усі, так і я”.
Таким чином, систематичний аналіз моральних ситуацій на уроках світової літератури сприяє формуванню в учнів активної життєвої позиції, готовності приймати відповідальне рішення, коли це необхідно, керуючись власними моральними уявленнями. Також при аналізі ситуацій морального вибору я постійно підкреслюю практичну спрямованість даної діяльності, тому що головна проблема, з якою я часто стикаюсь у своїй роботі, є розбіжність між «словами» та «справами»: не завжди учні, які демонструють високий рівень розуміння моральних проблем, у житті вчиняють «по совісті». І це, я вважаю, одна з головних проблем не тільки школи, а й суспільства.
Учні роблять висновки щодо того, позитивний чи негативний персонаж, або відзначають суперечливість натури героя в залежності від його вчинків, моральних та вольових якостей, глибинних ідейних та ціннісних переконань. Таким чином, для повноцінного розуміння ідейного змісту художнього твору потрібні неформально засвоєні етичні поняття, за допомогою яких читач зможе дати оцінку особистості і вчинкам певного героя, розмірковуючи над прочитаним.
Мета мого досвіду – формування читача як високодуховної, інтелектуальної, морально активної та творчої особистості. Основний шлях формування морально активної особистості на уроках світової літератури – вирішення моральних проблем, які постають перед літературними героями. Зрозуміло, що думка про виховання кращих моральних якостей як про одну з основних цілей уроків літератури – не нова.
Але питання про розвиток вміння вирішувати морально-етичні проблеми саме зараз активно розробляється у педагогічній літературі. Наприклад, російський педагог Гудошникова Т. Л. зазначає: «Серед багатьох ситуацій з моральним змістом ми виокремимо ситуації з художньої літератури. Це теоретичні ситуації <...>, попередній етап, на якому в свідомості і почуттях учнів моделюється можлива поведінка. Зручність теоретичних ситуацій у їхній варіативності і можливості повторення. Теоретичні ситуації сприяють накопиченню етичних знань»³.
Технологія досвіду
На уроках світової літератури під час текстуального вивчення літературних творів та характеристики персонажів поняття про деякі складні моральні категорії я починаю формувати вже у 5-7-х класах, спираючись на знання, отримані учнями на уроках етики. При цьому налаштовую учнів на історичний підхід: врахування особливостей епохи і культури, пануючої в певну суспільно-історичну добу міфологічної, ідеологічної чи релігійної свідомості, розвитку і зміни змісту категорій, відзначення героїв, які морально випередили свій час.
Вибір та послідовність морально-етичних понять, що повинні бути засвоєні учнями на уроках світової літератури, визначається змістом та художніми особливостями літературних творів, запропонованих шкільною програмою. Засвоєні морально-етичні категорії повинні і надалі постійно працювати у процесі вивчення художніх творів. Створюючи морально-етичні ситуації, я намагаюся підводити школярів до самостійних висновків, оцінок. Учні, у свою чергу, повинні: а) пояснити моральну ситуацію; б) дати критичну оцінку поведінці героїв; в) здійснити вибір своєї поведінки; г) дати критичну оцінку свого рішення, прийнятого в ситуації морального вибору.
Ситуації морального вибору у літературних творах пов’язані, перш за все, з певними етичними категоріями, усвідомлення змісту яких допоможе краще розібратися у самій ситуації. Наприклад, зміст категорії обов’язку добре ілюструють образи Айвенго, Остапа, Гектора, Енея, Антігони, Роланда, персонажів роману А. Камю «Чума». Приклади справедливості і несправедливості ми бачимо вже у байці «Вовк і Ягня» І. Крилова, оповіданні «Хамелеон» А. Чехова, повісті «Тарас Бульба» М. Гоголя; у наступних класах ці категорії актуальні при аналізі романів «Дон Кіхот» М. Сервантеса і «Майстер і Маргарита» М. Булгакова. Проблема сенсу життя займає важливе місце у творах В. Шекспіра «Гамлет» і Й. Гете «Фауст», також у романах Л. Толстого (образи Андрія Болконського, П’єра Безухова, Анни Кареніної, Костянтина Левіна). Діалектику добра і зла ми бачимо у таких творах: «Гамлет», «Фауст», «Злочин і кара», «Майстер і Маргарита». Аналізуючи деякі твори, ми з учнями торкаємося цілого комплексу пов’язаних між собою етичних категорій. Наприклад, поняття совісті, сорому, розкаяння, каяття, спокути у романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара».
При аналізі етичних проблем і вирішенні ситуацій морального вибору я застосовую як традиційні, так і інноваційні методи і прийоми. Це, перш за все, окремі елементи (структури) технології кооперованого навчання (за класифікацією Ганни Сазоненко)4: «Думай – Працюй у парі – Ділись», «круглий стіл», «графіті», «кути», «галерея», «мозковий штурм», «групове дослідження», триступеневе інтерв’ю, «дерево рішень». Також залежно від віку учнів використовую наступні види і прийоми роботи: проблемні запитання, пошук ключових слів, розгадування кросвордів, вікторини, «обери позицію», зіставлення аргументів, зіставлення твору з іншими творами, з екранізацією, «дилема Хельги», «ланцюжок дискусії», «суд» над літературним героєм, метод «прес», створення сенкану, «даймонду».
Таким чином, досвід моєї роботи над проблемою «Формування морально активної особистості на уроках світової літератури» поступово склався в певну систему:
1. Головна складова системи – аналіз моральної ситуації (ситуації морального вибору). При цьому найчастіше застосовую такі методи і прийоми: «дерево рішень», «обери позицію», «зіставлення аргументів», «ситуації з життя», «дилема Хельги».
2. На етапі активізації, мотивації використовую проблемні запитання, вікторини, евристичну бесіду, інтерв’ю тощо.
3. При аналізі моральних ситуацій часто залучаю також елементи технології кооперованого навчання: різні варіанти роботи в парах і групової роботи.
4. Намагаюся активно застосовувати міжпредметні зв’язки, фонову інформацію.
5. Разом з учнями зіставляємо літературних героїв різних творів, різних епох.
6. Використовую мультимедійні технології.
7. На етапі узагальнення звертаюся до «суду» над літературним героєм (винесення «вироку»), створення сенкану, «даймонду», написання листа літературному героєві, «ланцюжка дискусії», методу «прес».
Хочу зазначити, що яскравими прикладами моральних або аморальних дій можуть слугувати також міфологічні й релігійні герої (Прометей, Ісус Христос, Іуда Іскаріот). Так мною був розроблений урок «Образ Іуди Іскаріота у світовій літературі» за творами Л. Андрєєва «Іуда Іскаріот», Лесі Українки «На полі крові», М. Булгакова «Майстер і Маргарита», Х. Л. Борхеса «Три версії зрадництва Іуди». Основною метою уроку було визначити особливості трактування образу Іуди Іскаріота у творах зазначених авторів, зрозуміти специфіку цитування євангельських текстів і використання біблійних образів у творах, витлумачити роль цих образів у авторській системі цінностей. У кінці уроку учням було запропоновано пояснити, які версії зрадництва вони вважають найближчими до істини. Учні обирали різні мотиви і переконливо аргументували свій вибір.
Із розвитком морально-етичного мислення можна побачити ріст готовності до морального вчинку. Таким чином, використовуючи різні етичні ситуації на уроках світової літератури, я намагаюся сприяти вихованню кращих моральних якостей учнів, розвитку етичного мислення і особистості в цілому.
Але при цьому не забуваю, що викладання літератури і з’ясування змісту етичних понять, аналіз моральних ситуацій – це не читання моралі, намагаюся донести до учнів думку про те, що етика може допомогти лише тому, хто справді прагне добра, прагне краще усвідомлювати проблеми, які у цьому зв’язку виникають. Етика описує і пояснює мораль, чим сприяє осмисленню, утвердженню орієнтирів людської моральності. Вона розширює духовне видноколо особистості, з’ясовує для неї зміст і смисл моральних цінностей, утверджує і розвиває культуру мислення, стимулює власний духовно-моральний пошук, спрямовуючи поведінку учнів у бік добра.
Результативність упровадження досвіду
Така система роботи допомагає виявити неординарних і творчих особистостей. З ними відшліфовую навички аналізу літературних творів, написання власних віршів, прози, перекладів. Результативність моєї роботи (досягнення учнів у предметних олімпіадах, конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт МАН України) представлена у додатку.
____________________________________________________________________
1 Концепція літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі, 2010 р.
2 Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 14.01.2004 р. № 24.
3 Гудошникова Т. Л. Формирование нравственно активной личности — главная задача обучения и воспитания старшеклассников на уроках литературы: <http://festival.1september.ru/articles/212061/>
4 Сазоненко Ганна. Педагогічні технології. – Київ: «Шкільний світ», 2009. – с. 39-56.
