Опис досвіду роботи
Куща Олега Миколайовича
учителя світової літератури
Полтавського обласного ліцею-інтернату
для обдарованих дітей із сільської місцевості
при Кременчуцькому педучилищі
ім. А. С. Макаренка
з реалізації проблеми
«Формування на уроках світової літератури моральних компетентностей учнів з використанням сучасних інформаційних технологій»

   Актуальність досвіду

   Методична проблема, над якою я працюю, обрана невипадково. Адже моральна компетентність є складовою соціальної компетентності, неможливої без відповідної моральної позиції. Тому розвиток моральної свідомості (у тому числі, і на уроках літератури) є необхідною передумовою розвитку соціальної, життєвої компетенції.
   У Концепції літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі сказано, що «головною метою літературної освіти є виховання творчого читача із самостійним критичним мисленням, формування гуманістичного світогляду, загальної культури, естетичних смаків особистості». Там же зазначено, що вивчення літератури в 11-річній школі має забезпечувати, зокрема, і завдання «сприяння моральному самовизначенню молодої людини, виробленню в неї активної життєвої позиції на основі гуманістичних цінностей та ідеалів, прагнення до самостійного пошуку, духовного самовдосконалення»¹.
   Треба пам’ятати, що особливо гостро морально-етичні проблеми постають перед людиною у підлітковому віці. Сучасним школярам притаманні роздуми про світ і про своє місце у ньому, тим більше, що у певний період відкриваються розбіжність книжкових і реальних істин. Цей період є періодом швидкого «зараження» новими ідеями, періодом швидкої зміни почуттів, настроїв, думок, захоплень, періодом інтересу до власної особистості, пошуку ідеалів, сенсу життя, незадоволення собою. Усе це є вагомим чинником морального розвитку. Часто юнацький максималізм заважає розрізняти відтінки явищ життя, тому школярі схильні ділити все на «чорне» і «біле».
   Таким чином, важливо не тільки формувати в учнів моральні поняття, а й аналізувати на уроках світової літератури ситуації морального вибору, ставити проблемні питання, які мають висвітлювати усю суперечливість, двоїстість, неоднозначність явищ життя, мають допомогти долати спрощений підхід до них, сприяти вихованню толерантності, терпимості до «іншості» інших, поваги до людей та розуміння внутрішніх чинників їхнього вибору в тій чи іншій ситуації. Врешті-решт, це має допомогти їм якомога легше увійти у «доросле» життя, адаптуватися у соціумі, тобто сприяти формуванню соціальної компетентності.

   Провідна ідея

   Основними вміннями, які становлять зміст моральної компетентності як складової компетентності соціальної і формування яких відбувається на уроках літератури, є наступні: вміння приймати рішення, вміти робити вибір, вміння брати і нести відповідальність, вміння безконфліктно співіснувати. Також важливо формувати не тільки зазначені вміння, а й розуміння того, навіщо вони потрібні.
   У зв’язку з цим постає питання: звідки ж черпати моральні ситуації, аналіз яких сприятиме формуванню зазначених вмінь? Із життя та художньої літератури.
   Така робота з поглибленого аналізу художнього твору потребує від учителя вміння формувати ефективні моделі уроків з використанням інтерактивних та кооперованих структур навчання, засобів художньої культури, етики, а також розробки дидактичного матеріалу для проведення уроків, використання сучасних інформаційних технологій.
   Глибина аналізу образу героя літературного твору залежить не тільки від вікових особливостей, життєвого та читацького досвіду школярів, від рівня їх літературного розвитку, а й від розуміння ними значень моральних категорій, які вони використовують для характеристики героя, від вміння вирішувати морально-етичні проблеми.
   Слід зазначити, що вірно проаналізувати ситуацію, пояснити ті чи інші вчинки її учасників, зробити висновки і мотивувати свою поведінку можуть лише ті учні, у яких високий рівень морально-етичного мислення. Можна виділити високий, середній і низький рівень етичного мислення. Високий рівень характеризується чітким уявленням про моральні норми і стійкістю їх реалізації у власній поведінці. Середній рівень морально-етичного мислення характеризується знанням моральних норм, але ці знання не стали мотивами поведінки учня. Учні з низьким рівнем етичного мислення орієнтуються на зовнішні форми поведінки. Визначною рисою низького рівня є посилання на інших: «Усі так роблять. Як усі, так і я». 
   Таким чином, систематичний аналіз моральних ситуацій на уроках світової літератури сприяє формуванню в учнів активної життєвої позиції, готовності приймати відповідальне рішення, коли це необхідно, керуючись власними моральними уявленнями. Також при аналізі ситуацій морального вибору я постійно підкреслюю практичну спрямованість даної діяльності, тому що головна проблема, з якою я часто стикаюсь у своїй роботі, є розбіжність між «словами» та «справами»: не завжди учні, які демонструють високий рівень розуміння моральних проблем, у житті вчиняють «по совісті». І це, я вважаю, одна з головних проблем не тільки школи, а й суспільства.
   Учні роблять висновки щодо того, позитивний чи негативний персонаж, або відзначають суперечливість натури героя в залежності від його вчинків, моральних та вольових якостей, глибинних ідейних та ціннісних переконань. Таким чином, для повноцінного розуміння ідейного змісту художнього твору потрібні неформально засвоєні етичні поняття, за допомогою яких читач зможе дати оцінку особистості і вчинкам певного героя, розмірковуючи над прочитаним. 
   Мета мого досвіду – формування читача як високодуховної, інтелектуальної, морально активної та творчої особистості. Основний шлях формування морально активної особистості на уроках світової літератури – вирішення моральних проблем, які постають перед літературними героями. Зрозуміло, що думка про виховання кращих моральних якостей як про одну з основних цілей уроків літератури – не нова. Але питання про розвиток вміння вирішувати морально-етичні проблеми саме зараз активно розробляється у педагогічній літературі. Наприклад, російський педагог Гудошникова Т. Л. зазначає: «Серед багатьох ситуацій з моральним змістом ми виокремимо ситуації з художньої літератури. Це теоретичні ситуації <...>, попередній етап, на якому в свідомості і почуттях учнів моделюється можлива поведінка. Зручність теоретичних ситуацій у їхній варіативності і можливості повторення. Теоретичні ситуації сприяють накопиченню етичних знань»².
   Отже, провідна педагогічна ідея мого досвіду: формування моральних компетентностей учнів шляхом вирішення морально-етичних проблем, використовуючи при цьому як інноваційні (зокрема, ІКТ), так і традиційні методи і прийоми.

   Технологія досвіду

   Вибір та послідовність морально-етичних понять, що повинні бути засвоєні учнями на уроках світової літератури, визначається змістом та художніми особливостями літературних творів, запропонованих шкільною програмою. Засвоєні морально-етичні категорії повинні і надалі постійно працювати у процесі вивчення художніх творів. Створюючи морально-етичні ситуації, я намагаюся підводити школярів до самостійних висновків, оцінок. При цьому налаштовую учнів на історичний підхід: врахування особливостей епохи і культури, пануючої в певну суспільно-історичну добу міфологічної, ідеологічної чи релігійної свідомості, розвитку і зміни змісту категорій, відзначення героїв, які морально випередили свій час.
   Ситуації морального вибору у літературних творах пов’язані, перш за все, з певними етичними категоріями, усвідомлення змісту яких допоможе краще розібратися у самій ситуації. Наприклад, зміст категорії обов’язку добре ілюструють образи Айвенго, Остапа, Гектора, Енея, Антігони, Роланда, персонажів роману А. Камю «Чума». Приклади справедливості і несправедливості ми бачимо вже у байці «Вовк і Ягня» І. Крилова, оповіданні «Хамелеон» А. Чехова, повісті «Тарас Бульба» М. Гоголя; у наступних класах ці категорії актуальні при аналізі романів «Дон Кіхот» М.Сервантеса і «Майстер і Маргарита» М. Булгакова. Проблема сенсу життя займає важливе місце у творах В. Шекспіра «Гамлет» і Й. Гете «Фауст», також у романах Л. Толстого (образи Андрія Болконського, П’єра Безухова, Анни Кареніної, Костянтина Левіна). Діалектику добра і зла ми бачимо у таких творах: «Гамлет», «Фауст», «Злочин і кара», «Майстер і Маргарита». Аналізуючи деякі твори, ми з учнями торкаємося цілого комплексу пов’язаних між собою етичних категорій. Наприклад, поняття вибору, свободи, волі, відповідальності, совісті, сорому, розкаяння, каяття, спокути у романах Ф. Достоєвського «Злочин і кара» та М. Булгакова «Майстер і Маргарита». Як свідчить практика, систематична робота по формуванню моральних компетентностей дозволяє учням вирішувати доволі складні морально-етичні проблеми. Наприклад, при вирішенні проблемного питання «Чому Ієшуа вибачає Пілата?» (при роботі над романом «Майстер і Маргарита»), учні давали такі відповіді: всепрощення – одна з основних заповідей Християнства; Пілат щиро розкаявся, намагався виправити ситуацію (але утверджуючи справедливість за допомогою зла); він виконував свій обов’язок (державний, професійний) так, як його розумів; Християнство жаліє людей при владі так, як і будь-яких інших людей, влада – це складне випробування; Пілат – воїн, а не суддя (на полі бою все зрозуміло: тут – свої, там – чужі, а в житті все набагато складніше) тощо.
   При аналізі етичних проблем і вирішенні ситуацій морального вибору я застосовую як традиційні, так і інноваційні методи і прийоми: технології кооперованого навчання, проблемні питання, «обери позицію», різного роду зіставлення (героїв з прототипами, споріднених за проблематикою творів, зіставлення літературних образів, зіставлення художнього твору з його екранізацією), «дилему Хельги», «ланцюжок дискусії», «суд» над літературним героєм, метод «прес», інтерв’ю з письменником чи героєм.
   Підвищенню ефективності уроків, створенню умов для якісного засвоєння навчального матеріалу, розвитку інтелектуальних, творчих здібностей учнів, підготовці їх до життя у розвиненому інформаційному середовищі сприяє використання на уроках сучасних інформаційних технологій. Завдяки мультимедіа (презентаціям, добору ілюстрацій, використанню відео- та аудіоматеріалів) навіть сухий теоретичний матеріал стає «живим», цікавим, наочним.
   Але не треба забувати, що головною складовою підготовки учнів до уроків літератури є прочитання ними текстів творів. Використання на уроках інноваційних методів та прийомів навчання, які є більш затратними у часі, ніж традиційні, вимагає застосування таких форм перевірки та оцінювання прочитання творів, які б дозволяли час зекономити. Тому найчастіше у якості форм поточного оцінювання я використовую літературні диктанти та різноманітні тести, іноді з самоперевіркою чи взаємоперевіркою.
   Таким чином, досвід моєї роботи над проблемою поступово склався в певну систему:
   1. Головна складова системи – аналіз моральної ситуації (ситуації морального вибору). При цьому найчастіше застосовую такі методи і прийоми: «обери позицію», «зіставлення аргументів», «ситуації з життя», «дилема Хельги».
   2. На етапі активізації, мотивації використовую проблемні питання, вікторини, евристичну бесіду, інтерв’ю тощо.
   3. Обов’язково перевіряю прочитання учнями тексту літературного твору, використовуючи літературні диктанти, тести, самоперевірки та взаємоперевірку.
   4. При аналізі моральних ситуацій часто залучаю також елементи технології кооперованого навчання: різні варіанти роботи в парах і групової роботи.
   5. Намагаюся активно застосовувати міжпредметні зв’язки, фонову інформацію.
   6. Разом з учнями зіставляємо літературних героїв різних творів, різних епох, літературні твори з екранізаціями.
   7. Використовую мультимедійні технології (відео, аудіо, візуальне унаочнення, тестові завдання).
   8. При вивченні великих за обсягом тем використовую випереджувальні завдання. 
   9. На етапі узагальнення звертаюся до «суду» над літературним героєм (винесення «вироку»), написання листа літературному героєві, «ланцюжка дискусії», методу «прес», вирішення проблемних питань.

   Результативність упровадження досвіду

   Із розвитком морально-етичного мислення можна побачити ріст готовності до морального вчинку. Таким чином, використовуючи різні етичні ситуації на уроках світової літератури, я намагаюся сприяти вихованню кращих моральних якостей учнів, розвитку етичного мислення і особистості в цілому.
   Але при цьому не забуваю, що викладання літератури і з’ясування змісту етичних понять, аналіз моральних ситуацій – це не читання моралі, намагаюся донести до учнів думку про те, що етика може допомогти лише тому, хто справді прагне добра, прагне краще усвідомлювати проблеми, які у цьому зв’язку виникають. Етика описує і пояснює мораль, чим сприяє осмисленню, утвердженню орієнтирів людської моральності. Вона розширює духовне видноколо особистості, з’ясовує для неї зміст і смисл моральних цінностей, утверджує і розвиває культуру мислення, стимулює власний духовно-моральний пошук, спрямовуючи поведінку учнів у бік добра. 
   Отже, моральні орієнтири, отримані учнями на уроках літератури, переносяться на усі сфери життя дітей, сприяючи формуванню їхньої моральної, соціальної компетентності.
   Така система роботи допомагає також виявити неординарних і творчих особистостей. З ними відшліфовую навички аналізу літературних творів, написання власних віршів, прози, перекладів. Результативність моєї роботи (досягнення учнів у предметних олімпіадах, конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт МАН України, зразки творчих робіт учнів) представлена у Додатках А і Б.

   Популяризація досвіду

   У лютому 2011 року після участі в обласному конкурсі «Вчитель року» я створив персональний предметний сайт «Світова література в школі» (див. Додаток Г), робота над яким (поновлення, популяризація) триває до сьогодні. На сайті представлені власні напрацювання (розробки уроків, календарне планування, тестові завдання, літературні диктанти, презентації) і матеріали, які можуть стати у нагоді вчителям при підготовці до уроків. Статистика (близько 500 відвідувачів на добу) та відгуки користувачів свідчать, що матеріали, представлені на сайті, затребувані. У 2011 році сайт був відзначений як переможець «Всеукраїнського конкурсу на найкращий авторський освітній інтернет-сайт» у номінації «Світова література», проведеного видавництвом «Шкільний світ» (див. Додаток В).
   Створення сайту стало дало можливість заочно познайомитися із колегами з різних областей України та їхнім педагогічним досвідом. Популяризації окремих елементів досвіду сприяли також участь у професійних конкурсах (див. Додаток В), лекції на курсах підвищення кваліфікації вчителів світової літератури, виступи на обласному семінарі вчителів української мови і літератури та на Дні учителя літератури у Київському міському Будинку вчителя, публікації у журналі «Зарубіжна література в школі» (№13–14 та №20 за 2010 р.) і в «Інформаційно-методичному віснику викладачів П(ц)К російської філології» (Кременчуцьке педагогічне училище; №3 за 2012–2013 н. р.).
   Впровадження власного досвіду здійснюю і у межах навчального закладу (виступи на засіданнях ПЦК, проведення відкритих уроків), адже тема мого досвіду тісно пов’язана з методичною темою закладу: «Формування життєвих та професійних компетентностей учнів та студентів засобами сучасних педагогічних та інформаційних технологій; впровадження передового педагогічного досвіду». 

__________________________________________________________________
¹ Концепція літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі, 2010 р.
² Гудошникова Т.Л. Формирование нравственно активной личности – главная задача обучения и воспитания старшеклассников на уроках литературы [Електронний ресурс] / Т.Л. Гудошникова. Режим доступа: http://festival.lseptember.ru/articles/212061 (17.03.11).